тицяти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
тицяти — тицям, цяш, цят, Пр. Різко торкатися чимсь; недбалим рухом подавати, віддавати щось кому небудь. Дідо тицяв ябка в рукы дітям … Словник лемківскої говірки
потицяти — яю, яєш і поти/цькати, аю, аєш, док., розм. 1) перех.Тицьнути що небудь усім або багатьом. 2) перех. і неперех. Тицяти якийсь час; тицьнути кілька разів … Український тлумачний словник
тицяння — я, с. Дія за знач. тицяти … Український тлумачний словник
тицькати — див. тицяти … Український тлумачний словник
тицьнути — див. тицяти … Український тлумачний словник
совати — I (рухаючи щось, поміщати його куди н.), засовувати, засувати, засунути; сунути (як одноразова дія); пхати, запихати, запхати (швидко, недбало, силоміць); тикати, тицяти, тицькати II ▶ див. давати I, 1), рухати 1) … Словник синонімів української мови
штовхати — 1) (короткими різкими рухами торкатися когось / чогось, відпихати від себе), штовхатися, пхати, пхатися, штурхати, штурхатися, штурляти, попихати, підпихати, торсати, тузати, стусувати, турляти, тицяти, тицькати; копати, торкати (злегка) Пор.… … Словник синонімів української мови
затикати — 1 дієслово доконаного виду починати казати ти) розм. затикати 2 дієслово доконаного виду починати тицяти розм. затикати 3 дієслово доконаного виду заквітчати рідко затикати 1 … Орфографічний словник української мови
